•  Kırım Derneği Genel Merkezi
  •   +90.312.419 47 49
  •   info@kirimdernegi.org.tr
  •  

    DÜNYA KIRIM TATAR KONGRESİ’NİN

    UKRAYNA DEVLETİ’NE VE UKRAYNA HALKINA MÜRACAATI

    184 Kırım Tatar sivil toplum kuruluşunun temsilcilerinden oluşan II. Dünya Kırım Tatar Kongresi Ukrayna Cumhurbaşkanı’na, Ukrayna halkına ve Ukrayna Millî Meclisi Yüksek Rada’ya aşağıda bahsedilen konularda müracaat eder:

    Kırım Tatarlarının tarihî ve yegâne vatanı Kırım’ın Rusya Federasyonu tarafından işgalini ve işgalci tarafından orada kurdurulan kukla idareyi asla tanımadığının altını çizer, bu hukuk dışı işgalin derhal sona erdirilmesini talep eder.

    Kırım’daki yasadışı işgal idaresince kullanılan bazı şahısların hiçbir şekilde Kırım Tatarlarının çıkarlarını temsil etmediklerini, Kırım Tatar halkının yegâne meşru temsil organının işgal öncesinde demokratik olarak seçilmiş olan Kırım Tatar Millî Kurultayı ve Kırım Tatar Millî Meclisi olduğunu beyan eder.

    Kırım’ın Rusya Federasyonu tarafından işgalinden bugüne kadar Ukrayna halkının Kırım Tatarlarına yönelik samimî ve dostane tutumundan dolayı memnuniyetlerini ifade eder.

    Kırım Tatar ve Ukrayna halkları arasındaki tarih boyunca gelişen ve pekişen birlikte yaşama, birlikte hareket etme ve birlikte mücadele etme bilincinden doğan dostluk bağlarının daima devam etmesini diler.

    İnsan haklarına saygı, hukukun üstünlüğü, demokrasi, hak ve hürriyetlerin tesisi ilkeleri çerçevesinde Kırım Tatarlarının Kırım’ın aslî ve yerli halkı olduğunu kabul ve beyan eden Ukrayna Devleti’nin toprak bütünlüğünün yeniden sağlanmasını, Ukrayna’nın tamamında barış ve istikrarın hâkim olmasını ister.

    Ukrayna Millî Meclisi (Yüksek Rada) oturumunda aşağıdaki hususların görüşülmesi ve kararlaştırılması yönünde çağrıda bulunuyoruz:

    1) Ukrayna topraklarında devam etmekte olan kanlı çatışmalara ilişkin yürütülecek her türlü milletlerarası görüşmelerin kesinlikle Kırım’ın işgalinden bağımsız olarak yürütülmemesi ve işgal ortadan kalkıncaya kadar Kırım’ın işgalinin derhal sona erdirilmesi talebinden asla vazgeçilmemesi;

    2) 18 Mayıs 1944 Sürgünü kurbanı olan ve son 50 yıl içinde sürgün yerlerinden kendi imkânlarıyla ve muazzam zorluklar altında vatanlarına dönebilen Kırım Tatarlarının her türlü millî, medenî, kültürel, sosyal, siyasî ve dinî haklarının sağlanması;

    3) Şubat 2014’teki Rusya işgali sonrasında Kırım yarımadasını terk etmek zorunda kalarak Ukrayna anakarasına yerleşen Kırım Tatarlarının her türlü millî, medenî, kültürel, sosyal, siyasî ve dinî hak ve ihtiyaçlarının sağlanması;

    4) Halklar arasındaki güçlenmiş olan dostluk bağlarının daha da pekiştirilmesine hizmet etmek üzere, yürürlükte bulunan Ukrayna Diaspora Kimliği Kanunu’ndan Kırım Tatar diasporası mensuplarının da faydalanabilmeleri için Kanun’da gerekli değişikliklerin yapılması;

    5)  17 Nisan 2014 tarihli “Etnik Gerekçeler ile Sürgün Edilen Kişilerin Haklarının Yeniden İhdası Yasası”nın 3. Maddesi, “Geçici Olarak İşgal Edilen Ukrayna Topraklarında Yasal Düzenin ve Vatandaşların Hak ve Özgürlüklerinin Sağlanmasına Dair Yasa”nın 2. ve 9. Maddeleri ve komünizmin izlerinin silinmesine dair Ukrayna yasalarına binaen çıkarılacak yasalar ve düzenlemeler ile Kırım’daki yerleşim yerlerinin tarihî adlarının yeniden ihdası;

    6)  17 Nisan 2014 tarihli “Etnik Gerekçeler ile Sürgün Edilen Kişilerin Haklarının Yeniden İhdası Yasası”nın 3. Maddesi, “Geçici Olarak İşgal Edilen Ukrayna Topraklarında Yasal Düzenin ve Vatandaşların Hak ve Özgürlüklerinin Sağlanmasına Dair Yasa”nın 2. ve 9. Maddelerinin uygulanmasına yönelik Ukrayna Millî Meclisi Kararları ve ilgili düzenlemeler ile Kırım Tatarları ve diğer milletlerden vatandaşlarca 2014’e kadar inşa edilmiş küçük konutların yasallaştırılması;

    7) Ukrayna Millî Meclisi’nin Ukrayna Bakanlar Kurulu’na derhal Kırım Tatar halkını Ukrayna’nın yerli halkı olma statüsünü tanıyan ve destekleyen 1140-VII sayılı ve 20 Mart 2014 tarihli “Ukrayna Millî Meclisi’nin Ukrayna Devleti içinde Kırım Tatar halkının haklarının garantiye alınması ile ilgili açıklaması üzerine” adlı Ukrayna Millî Meclisi’nin Kararının 5, 6 ve 7. bölümlerinin uygulanmasının sağlanması;

    8)  17 Nisan 2014 tarihli “Etnik Gerekçeler ile Sürgün Edilen Kişilerin Haklarının Yeniden İhdasına Dair Yasa” ile Ukrayna Bakanlar Kurulu’na bu yasadan etkilenen yasalarda değişiklik yapılması için teklif sunulması için verilen 3 aylık sürenin uygulanmasının sağlanması; bu yasadan etkilenen yönetmeliklerin çıkarılmasının sağlanması, bu yasaya karşılık gelecek yönetmeliklerin teklif edilmesi, bu yasa ile çelişen yönetmeliklerin bakanlıklar ve hükümetin diğer merkezi organları tarafından gözden geçirilmesinin ve iptalinin sağlanması;

    9) Ukrayna’nın yeni Anayasası’nda Kırım Muhtar Cumhuriyeti’nin Kırım Tatarları’nın millî-teritoryal muhtariyeti olduğunun açıkça belirtilmesi ve kendi kaderini tayin etme hakkını tanıyan esaslara yer verilmesi;

    10) “Geçici Olarak İşgal Edilen Ukrayna Topraklarında Yasal Düzenin ve Vatandaşların Hak ve Özgürlüklerinin Sağlanmasına Dair Yasa”ya uygun olarak temel görevi Kırım’da yaşayan Kırım Tatar halkı ve diğer milliyetlerden vatandaşların hak ve özgürlüklerini sağlamak olan Kırım meselelerinden sorumlu merkezi devlet gücünün yürütücü nitelikli özel bir kurumun oluşturulması;

    11) “Kırım Serbest Ekonomi Bölgesi ve Geçici Olarak İşgal Edilen Ukrayna Topraklarında Ekonomik Aktivitenin Gerçekleştirilmesinin Kendine Has Unsurları” adını taşıyan utanç verici yasanın iptal edilmesi;

    12) Yük taşıtları ile işgal altındaki Kırım’a her türlü ticari mal sevkiyatının durdurulması;

    13) Hali hazırda Rusya Federasyonunun kontrolünde bulunan Kırım Muhtar Cumhuriyeti topraklarında kalan Ukrayna vatandaşlarının haklarının sağlanması ve korunması için bir mekanizmanın oluşturulması;

    14) Ukrayna Dışişleri Bakanlığı’na şu konularda talimat verilmesi: a) Birleşmiş Milletler himayesinde Kırım Tatar halkının güvenliği ve kendi kaderini tayin etme hakkı üzerine bir konferansı düzenlenmesi girişimini başlatması, b) Kırım Tatar halkına Ukrayna-Rusya ilişkilerinde, Kırım Tatar millî özyönetim organları olan Kurultay ve Meclis’in milletlerarası mahkemelere bağımsız olarak başvurması hakkını elde ederek, milletlerarası statü ile üçüncü taraf olması ihtimalinin incelenmesi;

    15)  367 sayılı ve 4 Haziran 2015 tarihli “Geçici Olarak İşgal Edilmiş Ukrayna Topraklarına Giriş ve Çıkış Düzeninin Teyidi” adlı Ukrayna Bakanlar Kurulu Kararı’nda reşit olmayan çocukların sınırlardan geçebilmeleri ve Dünya Kırım Tatar Kongresi üyelerinin insanî, kültürel ve sosyal programlar yürütebilmeleri için gerekli değişikliklerin yapılması;

    16) Dünya Kırım Tatar Kongresi’nin milletlerarası bir sivil toplum kuruluşu mahiyetinde Ukrayna’nın başkenti Kiev’de tescil edilmesi.

    Dünya Kırım Tatar Kongresi,

    Rusya’nın Kırım’ı işgalini meşrulaştırmaya ve devamlı kılmaya yönelecek, işgalin sonlanmasını geciktirecek veya engelleyecek hiçbir eylem, karar veya anlaşmanın Kırım Tatar halkı tarafından asla kabul edilmeyeceğini açıkça ilân eder; ve

    Köklü ortak tarihimizi ve ortak hürriyet mücadelemizi göz önünde bulundurarak Ukrayna Devleti’ni ve Ukrayna Halkı’nı derin saygıyla selâmlar.

    Ankara, 02 Ağustos 2015.


    Not: Bu Müracaatname, Dünya Kırım Tatar Kongresi II. Toplantısı sırasında oylanarak Kongre delegeleri tarafından kabul edilmiştir.

     


     

    ЗВЕРНЕННЯ

     

    II ВСЕСВІТНЬОГО КОНГРЕСУ КРИМСЬКИХ ТАТАР

    ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ,

    ДО ВСЬОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ –

    ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ВСІХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ

     

    II Всесвітній конгрес кримських татар, представники 184-х кримськотатарських громадських організацій, звертаються, до всього Українського народу, його представників у Верховній Раді України, до Президента України з наступним:


    - підтверджуємо, що категорично не визнаємо маріонетковий уряд, утворений Російською Федерацією в Криму, і вимагаємо негайного припинення цієї окупації, – адже Крим є єдиною історичною Батьківщиною кримськотатарського народу;


    -заявляемо, що деякі особистості, яких використовує незаконна влада Криму, жодним чином не представляють інтереси кримських татар, адже єдиним законним представницьким органом кримськотатарського народу є Курултай кримськотатарського народу та Меджліс кримськотатарського народу, які були обрані до анексії зазначеної території демократичним шляхом;

    -висловлюємо подяку у зв’язку із щирим і доброзичливим ставленням Українського народу до кримських татар з моменту окупації півострова й до сьогодення;


    - виступаємо за постійний розвиток дружніх зв’язків, що виникли і розвивалися протягом усієї історії спільного проживання кримськотатарського й українського народів, наших спільн х дій та боротьби;


    -у рамках дотримання принципів поваги до прав людини, верховенства права і демократії, забезпечення прав та свобод вимагаємо відновлення територіальної цілісності Української держави, що визнає та декларує кримських татар корінним народом Криму, а також виступаемо за мир та стабільність по всій території України.


    Закликаємо розглянути та прийняти відповідні рішення на Пленарному засіданні Верховної Ради України наступні рекомендації:


    (1) Всі міжнародні переговори, які мають бути проведені відносно кривавого конфлікту, що триває на Українській території, не можуть відбутися без прийняття до уваги факту окупації Криму; вимога негайного припинення окупації не може бути відкинута до остаточного завершення цієї окупації.


    (2) Забезпечити кримських татар, які стали жертвами депортації від 18 травня 1944 року та впродовж останніх 50 років самостійно повернулися на Батьківщину з місць депортації з величезними проблемами, усіма видами національних, громадянських, культурних, соціальних, політичних та релігійних прав.


    (3) Забезпечити усіма національними, громадянськими, культурно-соціальними, політичними та релігійними правами кримських татар, які після анексії території в лютому 2014 року змушені були залишити Кримський півострів та виїхати на материкову частину України.


    (4) З метою подальшого зміцнення дружніх зв’язків, що посилилися між народами, проведення реорганізації положень, викладених у нині діючому Законі України «про статус діаспори» таким чином, щоб представники кримськотатарської діаспори могли ним користуватися і наділялися, згідно цього Закону, відповідними правами.


    (5) Законодавчим актом або іншими нормативно-правовими актами Верховної Ради України відновити історичні назви населених пунктів Криму, на виконання ст.3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» від 17 квітня 2014 року, ст.2 і ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», законів України, що передбачають процес декомунізації.


    (6) Постановою Верховної Ради України та іншими нормативно-правовими актами узаконити місця (самобуди) компактного проживання кримських татар і громадян інших національностей, утворені на території Автономної Республіки Крим до 2014 року на виконання ст.3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» від 17 квітня 2014 року, ст.2, ст.9 і ст.11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».


    (7) Забезпечити виконання Постанови Верховної Ради України «Про заяву Верховної Ради України про гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української держави» №1140-VII від 20 березня 2014 року в частині 5, 6 і 7, в яких Верховна Рада України доручає Кабінету Міністрів України терміново подати проекти законодавчих актів, які визначають і закріплюють статус кримськотатарського народу як корінного народу України.


    (8) Забезпечити виконання Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» від 17 квітня 2014 року, в якому Кабінету Міністрів України доручається у тримісячний строк подати пропозиції про внесення до законів України змін, що випливають із цього Закону; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.


    (9) Чітко зазначити у нової редакції Конституції України, що Автономна Республіка Крим є національно-територіальною автономією кримськотатарського народу. Забезпечити реалізацію права кримськотатарського народу на самовизначення згідно нової редакції Конституції України.

     

    (10) Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» створити спеціальний центральний виконавчий орган державної влади з питань Криму, який повинен взяти на себе головну задачу – забезпечення прав і свобод кримськотатарського народу і громадян інших національностей, яки проживають в Криму.


    (11) Скасувати ганебний Закон України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»


    (12) Зупинити потік вантажів з товарами на окуповану територію АР Крим.

     

    (13) Створити механізм щодо забезпечення та захисту прав громадян України, які залишилися на території АР Крим, підконтрольній Російській Федерації.

     

    (14) Доручити Міністерству закордонних справ України: 1) ініціювати проведення під егідою ООН міжнародної конференції з безпеки кримськотатарського народу та реалізації його права на самовизначення; 2) вивчити можливість надання кримськотатарському народові міжнародного статусу третьої сторони в російсько-українських відносинах з набуттям права самостійного звернення органів національного самоврядування – Курултаю і Меджлісу кримськотатарського народу – в міжнародні судові інстанції.


    (15) Внести зміни до Постанови Кабинету Міністрів України «Про затвердження Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» №367 від 04 червня 2015 року в частині, яка регулює перетин кордону неповнолітніми дітьми, а також створити умови для членів Міжнародної організації «Всесвітній Конгрес кримських татар» щодо реалізації гуманітарних, культурологічних та соціальних програм допомоги Криму.


    (16) Генеральний комітет Всесвітнього конгресу кримських татар просить реєстрацію Конгресу в якості міжнародної неурядової організації в столиці України м.Києві .

     

    Всесвітній конгрес кримських татар заявляє, що він не погодиться на будь-які спроби, рішенння та угоди, призначені для легалізації та продовження російської окупації. Всесвітній конгрес кримських татар заявляє, що він не погодиться на будь-які затримки або дії, спрямовані на запобігання припиненню окупації.

    Генеральний комітет Всесвітнього конгресу кримських татар вшановує Українську державу і Український народ і ставиться з великою повагою до нашої давньої спільної історії та нашої спільної боротьби за свободу.

    Прийнято

    на II Всесвітньому конгресі кримських татар

    2 серпня 2015.

     

    Pin It